Uncategorized Archives | Сторінка 2 з 4

Найсвіжіші дані, що використовуються в програмах Інституту маркетингу морепродуктів Аляски (ASMI), дозволяють задовольнити зростаючі потреби щодо пошуку сприятливих і перспективних ринків збуту та просування на них невеликих (1-2 кг) тушок нерки Аляски.

Більшість вилову промислової нерки Аляски посідає район Бристольського затоки (див. рис. 1).

Рисунок 1. Промисел нерки Аляски у 2019 р. з розбивкою по районах (на підставі річних звітів комерційних операторів (COAR), поданих до Департаменту Аляски з риби та промислових тварин (ADFG))

Оскільки середня вага тушки нерки, виловленої у 2020 р. у Бристольській затоці, трохи перевищила 2,26 кг, загальна тенденція до зниження середньої ваги риби продовжилась.

За оцінками, серед усієї нерки, виловленої у 2020 р. у Брістольській затоці, 60% або більше припало на особин вагою 1-2 кг.

Основною причиною зменшення розмірів лососевих є зниження віку, в якому риба приходить на нерест, порівняно з минулими періодами, а не зниження темпів зростання (Oke, K.B. та ін., 2020). Хоча об’єктивних доказів
безпосереднього впливу зміни клімату та біологічної конкуренції на зменшення розмірів риби немає, не виключено, що розмір особин лососевих риб на Алясці стає меншим зокрема під впливом цих поширених факторів.

На природне середовище проживання дикого лосося Аляски впливає безліч процесів, що динамічно протікають.

Відповідно до прийнятих на Алясці практичних підходів до управління, заснованого на принципах сталого розвитку, облік впливу на навколишнє середовище, враховуючи зміну клімату, включений до переліку факторів, що беруться я до уваги при прийнятті науково-обґрунтованих та консервативних рішень щодо дозволу або обмеження комерційного вилову.

З погляду смаку, текстури, поживних якостей та зовнішнього вигляду тушки нерки меншого розміру нічим суттєво не відрізняються від великих тушок, за винятком розміру та форми філе/порційного шматка.

Порційне філе з особини нерки вагою 1-2 кг буде меншим за вагою, довшим і тоншим.

Філе з тушок вагою 1-2 кг відмінно підходить для невеликих сімей або індивідуальних споживачів, які не мають зайвого часу на приготування (тези Регіональної асоціації розвитку промислу риби та морепродуктів Бристольської затоки (BBRSDA)).

Смак, колір та текстура м’яса нерки меншого розміру не відрізняються від стандартної нерки, але є більш доступним варіантом.

Зменшення розмірів нерки слід визнати закономірністю, що має місце.

Коротка довідка про зменшення розмірів нерки за 2020 р. підготовлена Інститутом маркетингу морепродуктів Аляски (ASMI).

10 серпня на Алясці відзначається День дикого лосося. Це молоде свято, яке почали відзначати у 2016 році після відповідного наказу губернатора штату Білла Уокера.

Дикі лососі – один із головних символів та справжнє надбання Аляски. У 1959 році в Конституції штату на законодавчому рівні було прописане відповідальне ставлення до рибальства, що ґрунтується на принципах відновлюваності ресурсу.

Більше інформації про всі п’ять видів дикого лосося з Аляски в нашому розділі про морепродукти.

#AlaskaWildSalmonDay

Інститут маркетингу морепродуктів Аляски провів фотоконкурс серед рибалок Аляски. До вашої уваги – фото переможців: тут і важка робота рибалки, і пейзажі Аляски, що вражають уяву, і невловимі моменти щастя. Саме так ловлять дику натуральну рибу на Алясці.

Вилов дикого лосося на Алясці починає набирати обертів. На 11 липня виловлено 22 мільйони риб. З 27.06 до 11.07 було спіймано 16,2 млн. риб, тобто 73% від усіх виловлених риб. Незважаючи на це, виробництво риби по всьому штату Аляска все ще відстає від вилову минулих парних років.

Цифри в таблиці вказані у тисячах спійманих особин.
*Для горбуші цифри на 4 липня 2018 та 2020 років.

Дані про путину на Алясці оновлюються на сайті www.alaskaseafood.org

Фермерський лосось

На фермах вирощують 4 види лосося: атлантичного лосося (Salmo salar), райдужну форель (Oncorhynchus mykiss), кижуча (Oncorhynchus kisutch) та чавичу (Oncorhynchus tshawytscha). Близько 90% аквакультурного лосося – це атлантичний лосось.

Сьогодні на українському ринку представлено 3 види фермерського лосося: атлантичний лосось з Норвегії, Шотландії, Ірландії, Чилі або Фарерських островів; райдужна форель, яку також розводять у різних країнах світу (Норвегія, Данія, Чилі та ін.); і кижуч – його вирощують переважно у Чилі. Рибний промисел дикого атлантичного лосося обмежений, тому на світовому рибному ринку він практично не представлений. Обсяги фермерського кижуча також перевищують вилов дикого.

Дикий лосось

До диких лососів належать: горбуша (Oncorhynchus gorbuscha), кета (Oncorhynchus keta), нерка (Oncorhynchus nerka), чавича (Oncorhynchus tshawytscha), кижуч (Oncorhynchus kisutch). Видобувають їх в основному в США (штат Аляска), Канаді та Росії.

Більшість видів дикого лосося складно розводити в аквакультурі через їх життєвий цикл. Лососі Аляски є анадромними (прохідними) видами, тобто вони метають ікру в прісних водах, молодь мігрує в океан, де і відбувається її дозрівання. Там вони проводять 1-5 років залежно від виду риби. Після заходу до прісних вод для нересту лосось перестає харчуватися. Риба залишає океан із ґрунтовним запасом жиру та поживних речовин, які підтримують її під час просування у прісній воді. Чим довший і стомлюючий шлях у прісних водах, тим більший запас жиру, з яким риба залишає океан. Лосось завжди повертається до того ж струмка, де він народився. Там він метає ікру і після цього вмирає.

Такий життєвий цикл є причиною сезонності вилову дикого лосося: його ловлять, коли риба йде на нерест. За ці три-чотири місяці, з липня по вересень, на Алясці проводиться масова заготівля як риби, так і ікри. У замороженому вигляді обидва продукти доступні цілий рік. Саме тому на Алясці так багато уваги приділяють технології заморожування. В основному використовують метод флеш-технології заморожування або надшвидкого заморожування, за якого м’ясо риби не пошкоджується на клітинному рівні.

Вилов дикого лосося (2006-2015)

Горбуша – 65% від обсягу вилову всіх диких лососів. Це найдрібніший із тихоокеанських лососів, найчисленніший, з коротким життєвим циклом. В Україні найдешевший вид дикого лосося. Також добре представлена ікра горбуші.

Нерка – 23% від вилову. Нерка відрізняється своїм яскраво-червоним м’ясом. Колір повністю натуральний, виходить насичений колір завдяки особливій дієті нерки.

Кета – 9%. М’ясо рожевого кольору, щільної консистенції, з м’яким смаком.

Кижуч – 2%. Помаранчево-червоне м’ясо щільної консистенції, з ніжним смаком.

Чавича – 1%. Найбільший, найжирніший, найдорожчий дикий лосось. В Україні його важко знайти.

Дикі атлантичний лосось та райдужна форель: нікчемні обсяги вилову, не представлені на українському ринку.

Якщо ви хочете купити саме дику рибу, зверніть увагу на горбушу, кету, нерку та чавичу, оскільки кижуч може бути як диким, так і фермерським.

Дякуємо за допомогу у підготовці статті Віктору Сагайдаку, фахівцю рибного відділу GoodWine, goodwine.ua.

У сучасній світовій торгівлі є сім видів лососів. Вони різняться за способом видобутку (дикі та фермерські) та за зоною походження (тихоокеанські або атлантичні).

Дикий та фермерський лосось

Ресурсів океану не вистачає, щоб нагодувати все населення планети, тому збільшується частка фермерських морепродуктів на ринку, тоді як промисел дикої риби та морепродуктів залишається на тому ж рівні. Неможливо збільшити вилов дикої риби без загрози перелову та збереження популяції на тому ж рівні. Тому дикі лососі поступово переходять у преміум сегмент риби та морепродуктів.

На фермах вирощують 4 види лосося: атлантичного лосося (Salmo salar), райдужну форель Oncorhynchus mykiss), кижуча (Oncorhynchus kisutch) та чавичу (Oncorhynchus tshawytscha). Близько 90% фермерського лосося на ринку – це атлантичний лосось.

До диких лососів належать:

горбуша (Oncorhynchus gorbuscha), кета (Oncorhynchus keta), нерка (Oncorhynchus nerka), чавича (Oncorhynchus tshawytscha), кижуч (Oncorhynchus kisutch). Обсяги вилову диких атлантичних лососів та райдужної форелі незначні, на українському ринку вони не представлені.

На діаграмі добре видно, як змінювалися пропорції вилову дикого лосося та аквакультури. Наразі лише третина лососевих – дика, решта вирощена на фермах.

Світовий обсяг виробництва лосося у 2018 р.:
Дикий лосось – 1,1 млн тонн.
Фермерський лосось -2,3 млн тонн.

Зона вилову лососів

До тихоокеанських лососів належать 6 видів: горбуша, кета, нерка, чавича, кижуч та райдужна форель. Усі вони походять із Тихого океану і водяться там у дикому вигляді. Основні країни, де ведеться промисел дикого тихоокеанського лосося – США (штат Аляска), Канада, Росія та Японія.

Наразі постачання риби та морепродуктів з Росії в Україну заборонено, і більшу частину диких лососів імпортують з Аляски. Загалом у 2018 році з Аляски привезли 2 116 тонн лососевих на 12,3 мільйона доларів.

У 2019 році очікується гарний вилов лосося, тож можна сподіватися, що імпорт цього виду риби, зокрема лососевої ікри, в Україну зросте. У 2018 році 70% імпорту лососевих з Аляски припало на горбушу (без урахування червоної ікри). Частка імпорту кети становила 26%. Дикий тихоокеанський лосось імпортують в Україну в замороженому вигляді, оскільки його комерційний промисел ведеться лише влітку та восени.

Атлантичні лососі мешкають на півночі Атлантичного океану. Єдиний представник цього виду лососів, який посідає важливе місце у світовій торгівлі, – атлантичний лосось. Рибний промисел дикого атлантичного лосося обмежений, і на світовому рибному ринку він практично не представлений. Вирощується в аквакультурі в різних країнах, наприклад, Норвегії, Шотландії, Ірландії, Чилі, на Фарерських островах.

При виборі лососевих звертайте увагу на вид риби, країну походження та спосіб видобутку.

Дякуємо за допомогу у підготовці статті Віктору Сагайдаку, спеціалісту рибного відділу GoodWine, goodwine.ua.

Департамент полювання та рибальства штату Аляска випустив перший попередній прогноз лососевої путини на Алясці на 2020 рік.

Цифри в таблиці вказані у мільйонах риб.

	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019*	2020**
Горбуша	107	116	68	224	95	188	38	139	39	129	61
Нерка	41	40	36	30	44	54	53	53	51	56	48
Кета	18	17	20	21	11	18	16	25	20	20	19
Кижуч	4	3	3	6	6	4	4	5	4	4	4
Чавича	0,4	0,5	0,3	0,3	0,5	0,5	0,4	0,3	0,2	0,3	0,3

* дані на 2019 представлені в наближенні
** прогнозований вилов

Більш детальні дані по регіонах Аляски дивіться на сайті Департаменту мисливства та рибальства штату Аляска www.adfg.alaska.gov

Майже 60% усієї риби та морепродуктів США виловлюють на Алясці. Серед найвідоміших комерційних видів риб та морепродуктів, які ловлять у цьому регіоні: 5 видів дикого лосося, краб та придонна риба, зокрема минтай.

На Алясці свіжопійману рибу здебільшого швидко охолоджують, а потім заморожують за допомогою флеш-технології заморожування або надшвидкого заморожування при -60°С. Таким чином, риба і морепродукти Аляски залишаються на піку свіжості, зберігаючи найвищу якість та смак. Морепродукти зберігають і транспортують при температурі -18°С або нижче, що запобігає зневодненню та зберігає харчову цінність і смак.

Якість риби і морепродуктів після вилову неможливо покращити, її можна тільки дбайливо зберегти, тому для підтримки максимально високої якості важливо заморожувати морепродукти безпосередньо після їх вилову. Фахівці на Алясці працюють із різними методами заморожування риби, щоб споживач отримав найкращий продукт зі свіжим смаком та ніжною текстурою. Така риба зберігає всі свої поживні властивості.

Кілька слів про звичайну заморозку: коли ви поміщаєте рибу в морозильник, вода розширюється, і її кристали руйнують клітинні стінки. При відтаванні із пошкоджених клітин фактично витікають рідина та аромат. Виробники морепродуктів на Алясці використовують спеціальні технології зменшення руйнування клітинних стінок, тобто риба піддається меншому впливу в процесі заморожування. Технологія називається кріогенним миттєвим заморожуванням. Щойно спіймана свіжа риба може бути повністю заморожена протягом кількох годин.

Швидке заморожування може зупинити або запобігти пошкодженню білків та ліпідів, обмежити пошкодження клітин, воно не залишає місця для утворення кристалів. Після швидкого заморожування рибу покривають глазур’ю із води, що захищає рибу від процесу окислення.

Рибу з Аляски здебільшого експортують у замороженому вигляді. Це одна з основних причин, через які рибопромислова індустрія Аляски продовжує вкладати гроші і ресурси в розробку більш ефективних способів заморожування риби та морепродуктів. І, незважаючи на те, що багато видів риби на Алясці виловлюють лише у певний час, вони доступні у високій якості протягом усього року.

Натуральна риба та морепродукти допоможуть зміцнити здоров’я та імунну систему. Одна з основних причин, чому морепродукти такі корисні, – високий рівень вмісту в них омега-3 поліненасичених жирних кислот.

Для чого потрібні oмега-3 кислоти?

Здорове серце: омега-3 кислоти з дикої риби Аляски здатні зменшити рівень тригліцеридів у крові, тим самим знижуючи ризик серцево-судинних захворювань. Також при регулярному вживанні омега-3 нормалізується серцевий ритм.
Регуляція артеріального тиску: високий тиск є однією з основних причин серцево-судинних захворювань. Доведено, що споживання oмега-3 жирних кислот знижує артеріальний тиск.
Зменшення системного запалення: системне запалення (чи клітинний стрес) виникає внаслідок нездорового способу життя, втоми або недосипання. Омега-3 допомагає зменшити системне запалення, джерело широкого спектра захворювань – від раку та аутоімунних захворювань.
Імунітет та здоровий кишківник. Дедалі більше досліджень показують, що наш імунітет залежить стану нашого кишківника і тісно пов’язаний із балансом кишкової флори. Завдяки oмега-3 кислотам дика риба Аляски допомагає при синдромі підвищеної кишкової проникності, зменшує систематичне запалення кишківника та сприяє відновленню мікробіоти кишкової флори.
Поліпшення метаболізму глюкози. Завдяки вмісту oмега-3 покращується метаболізм глюкози, що знижує ймовірність виникнення інсулінорезистентності або діабету.
Корисно для вагітних жінок. Омега-3 із риби Аляски беруть участь у розвитку інтелектуальної та нервової систем плода.
А ще oмега-3 допомагає зберігати гарну шкіру, здорові суглоби, зменшує ризик зниження когнітивних здібностей, зокрема розвитку хвороби Альцгеймера і деменції, а також знижує ризик розвитку депресії.

Омега-3 поліненасичені жирні кислоти практично не синтезуються в організмі людини і є фізіологічно необхідним компонентом їжі. У рибі та морепродуктах містяться ейкозапентаєнова кислота (ЕПК, EPA) і докозагексаєнова кислота (ДГК, DHA). Відповідно до рекомендацій Європейського управління безпеки харчових продуктів (EFSA), рекомендована доза споживання EPA та DHA – 250-500 мг на добу. Вживаючи дикі морепродукти з холодних вод Аляски лише кілька разів на тиждень, можна заповнити потребу організму в омега-3 кислотах EPA та DHA. Наприклад, у 170 г кети Аляски міститься 1366 мг oмега-3, а в дикій горбуші – 1048 мг. Минтай – це відмінне низькокалорійне джерело oмега-3 – 562 мг на 170 г риби та всього 140 калорій. Рекордсмен за вмістом омега-3 – червона ікра дикого лосося Аляски – 680 мг на одну порцію, близько 28 г.

Вітамін D. Дика риба та морепродукти є важливим природним джерелом вітаміну D, який не так часто зустрічається в їжі. Дефіцит вітаміну D може призводити до депресії, підвищеної тривожності. Крім того, він може стати причиною розвитку остеопорозу, порушень роботи серцево-судинної системи. Вітамін D допомагає підтримувати роботу м’язів, серця, легенів, мозку, кісток, підтримує нашу імунну систему. Рекомендована добова доза вітаміну D для людини віком від 19 до 70 років складає 600 МО (у тому числі для вагітних або жінок, що годують). Багато морепродуктів Аляски покривають потреби у вітаміні D в одній порції: у 170 г дикої горбуші Аляски міститься 888 МО вітаміну D, а в нерці – 1140 МО. Особливо важливо їсти рибу та морепродукти взимку та навесні, коли знижується імунітет, та отримання вітаміну D за допомогою сонця практично неможливе.

Селен – це мікроелемент, який відповідає за антиоксидантний захист організму та роботу імунної системи. Він відіграє важливу роль як у профілактиці, так і в лікуванні грипу та ГРВІ. Крім того, селен важливий для профілактики серцево-судинних захворювань, раку, для підтримки здоров’я щитовидної залози та кісток, також він захищає від токсичної дії ртуті. Рекомендована добова доза селену становить 55 мкг для підлітків і дорослих, 60 мкг для вагітних і 70 мкг для матерів, які годують груддю. 1 порція (85 г) кети містить 40 мкг селену, горбуші – 30 мкг, а минтая – 38 мкг.

Вітаміни групи В – ніацин, В6 та В12 – необхідні для нормальної роботи організму людини, включаючи виробництво енергії на клітинному рівні, створення та відновлення ДНК та зменшення запалення.

Калій допомагає контролювати артеріальний тиск.

Залізо, мідь і цинк – необхідні для різних функцій організму, зокрема правильної роботи імунної системи, загоєння ран, транспорту кисню і клітинного росту.

Білок. Риба та морепродукти Аляски багаті на високоякісний білок, дуже важливий для здоров’я нашої м’язової системи. При цьому вміст жиру в натуральних морепродуктах Аляски невисокий: дика риба живе в природному середовищі, багато рухається і харчується так, як задумано природою.

Будьте здорові!

Джерела: