Загальний вилов дикого лосося на Алясці цього року на 16% перевищує передсезонний прогноз, хоча приблизно на 10% менший, ніж 2022 року (2021 рік – для горбуші). Водночас вилов нерки (-28%) і чавичі (-40%) знизилися, а кети (+40%) і кижуча (+31%) зросли. Вилов горбуші виявився трохи меншим, ніж у 2021 (-3%).
Зниження вилову нерки насамперед пов’язане з нижчим уловом у Брістольській затоці, де спіймали на 29% менше нерки у порівнянні з торішнім рекордним виловом. Вилов кети цього року відбувся за незвичною схемою: пік припав на середину літа, а не розділився на окремі літні та осінні піки. Вилов чавичі знизився порівняно з 2022 роком. Більшу частину чавичі зазвичай виловлюють на південному сході, де обсяги скоротилися на 40% не тільки через те, що спіймали менше риби, а й менших розмірів риби. Промисел кижуча ще триває, але загальний обсяг вилову дикого лосося за сезон навряд чи суттєво зміниться в міру завершення останніх кількох тижнів риболовлі.
Департамент рибальства і полювання Аляски зазвичай публікує попередні дані за підсумками сезону на початку листопада.
10 серпня на Алясці святкують День дикого лосося. А чому б і ні? Адже дикий лосось на Алясці – це не просто риба, це символ, національне надбання штату. Навіть у конституції штату Аляска прописані особливі принципи управління рибальством. В основі – ідея про те, що ресурси мають поновлюватися від покоління до покоління. Отже, День дикого лосося – це не просто привід посмажити смачну та корисну рибу на грилі, це нагода ще раз поглянути на природу та зрозуміти, якою дивовижною й цінною є кожна її складова.
Відзначаємо День дикого лосося смачно і з користю! Тут ми приготували для вас добірку корисних рецептів на будь-який смак.
За прогнозом на 2023 рік вилов нерки скоротиться на 31% порівняно з 2022 роком. Це пов’язано, значною мірою, зі зменшенням вилову в Брістольській затоці після рекорду в 2022 році.
Очікується, що вилов горбуші буде на 6% більшим, ніж у середньому за два попередні непарні роки. У 2020 і 2021 роках майже чверть оптової вартості горбуші Аляски припадала на ікру.
Вилов кети у 2023 році відповідатиме середньому п’ятирічному рівню. Світовий вилов кети був особливо низькими у 2020 і 2021 роках, але частково відновився у 2022 році.
У 2022 році вилов кижуча на Алясці склав трохи менше ніж 5 000 тонн, що є найнижчим показником за останні три десятиліття. Прогноз на 2023 рік становить 7 700 тонн, що, незважаючи на помітне зростання порівняно з 2022 роком, все одно небагато за історичними мірками. Вилов дикого кижуча у світовому масштабі останніми роками становив менш ніж одну десяту обсягу фермерського кижуча. Чилі залишається найбільшим у світі виробником фермерського кижуча.
Вилов чавичі на 2023 рік оцінюється в діапазоні від 142 тисяч до 242 тисяч риб.
У світовій торгівлі рибою існує сім видів лососів, які діляться за способом видобутку (дикі та фермерські) і зоною походження (тихоокеанські та атлантичні).
Ресурси океану не дають змоги задовольнити потреби всього світового населення в рибній продукції. У зв’язку з цим частка фермерських лососів на світовому ринку поступово збільшується, тоді як видобуток дикої риби та морепродуктів залишається стабільним. При збільшенні видобутку дикої риби виникає ризик перелову і скорочення популяції риби. У результаті цього дикі лососі стають затребуваним продуктом преміум-класу.
На аквакультурних фермах розводять чотири види лосося: атлантичного лосося (Salmo salar), райдужну форель (Oncorhynchus mykiss), кижуча (Oncorhynchus kisutch) і чавичу (Oncorhynchus tshawytscha). Близько 90% фермерських лососів на світовому ринку – це атлантичний лосось.
Дикі лососі охоплюють такі види, як горбуша (Oncorhynchus gorbuscha), кета (Oncorhynchus keta), нерка (Oncorhynchus nerka), чавича (Oncorhynchus tshawytscha) і кижуч (Oncorhynchus kisutch). Обсяги видобутку дикого атлантичного лосося і райдужної форелі незначні, і вони рідко поставляються на український ринок.
На діаграмі добре видно динаміку зміни пропорцій між видобутком дикого лосося і продукцією аквакультури. Наразі лише третина всієї лососевої продукції залишається дикою, тоді як всі інші види вирощуються на фермах.
– Дикий лосось: 1,1 млн тонн.
– Фермерський лосось: 2,3 млн тонн.
До тихоокеанських лососів належать шість видів: горбуша, кета, нерка, чавича, кижуч і райдужна форель. Усі вони мешкають у природі в Тихому океані та видобуваються в дикому вигляді. До основних країн, де ведеться видобуток дикого тихоокеанського лосося, належать США (штат Аляска), Канада, Росія і Японія.
Наразі більша частина дикої лососевої продукції поставляється в Україну з Аляски. Приблизно 70% імпорту лососевих продуктів з Аляски припадає на горбушу (без урахування червоної ікри). Дикий тихоокеанський лосось в Україну поставляють у замороженому вигляді, оскільки його комерційний видобуток здійснюють тільки влітку і восени.
Атлантичні лососі мешкають у північній частині Атлантичного океану. Єдиним представником цього виду лососів, який відіграє ключову роль у світовій торгівлі, є атлантичний лосось. Промисел дикого атлантичного лосося обмежений, і цей продукт практично не представлений на світовому ринку. Атлантичний лосось вирощують на рибних фермах у різних країнах, включно з Норвегією, Шотландією, Ірландією, Чилі та Фарерськими островами.
Під час вибору лососевої продукції слід звертати увагу на вид риби, країну походження і спосіб видобутку.
Ми висловлюємо подяку Віктору Сагайдаку, фахівцю рибного відділу GoodWine, за його внесок у підготовку цієї статті.